Андрій Буц: “Я пам'ятаю свій перший самостійний політ - це відчуття тотальної свободи і думка: «Життя вдалося»”
В прямому ефірі All Stars Talks був пілот боїнгу 737 та справжній снікерхед в одному флаконі - Андрій Буц!
- Розкажи про себе.
- Мені 24 роки і я пілот Боїнга 737 української авіакомпанії. Це була моя мрія з самого дитинства. Я з маленького міста Кіровоград і там льотна академія була досить популярною.
- Як проходить рейс для пілота?
- Рейс починається обов'язково з гарного сну. Авіація - це не про нормальний добовий режим, однак правильний сон обов'язковий. Після пробудження я обов'язково роблю зарядку, дивлюся погоду в аеропорту призначення і вильоту. Перевіряєш чи все в порядку з літаком і якщо щось не так, одразу повідомляєш про це. Потім щільний сніданок, я раджу завантажуватися повільними вуглеводами. Я люблю їхати в аеропорт сам в машині: виходжу в формі, включаю Дрейка і їду на роботу в такому настрої. Далі ми приходимо на брифінг - це відбувається у великому залі, де збираються всі екіпажі і обговорюють всю інформацію щодо майбутнього польоту. Далі ми йдемо в літак, стюардеси займаються своєю роботою, а ми, пілоти, готуємо літак до вильоту.
- Де краще вчитися на пілота?
- Всі свої нальоти я робив в Україні. У нас багато хороших льотних шкіл, які можуть допомогти в цьому. Зараз потрібно 200 годин нальоту на маленькій техніці, після чого ти отримуєш дві ліцензії та можливість польоту за приладами. Головне бажання, тому що багато хлопців здаються на перших же труднощах у навчанні або на етапі пошуку роботи.
- Який процес безпосередньо прийому на роботу?
- Введення другого пілота в роботу дуже тривалий процес. Спершу ти проходиш граунд скул - сидиш на землі і відробляєш всі процедури польоту на картонному стенді. Після цього, якщо ти все успішно здаєш, тебе ставлять перед двома інструкторами, які влаштовують тобі гарний струс сотнею питань, приводячи в приклад будь-які ситуації. Наступним випробуванням йде тренажер - це стимульована велика кабіна, яка повністю повторює всю механіку боїнгу і якщо ти вже здаєш там, то тебе пускають на рейс, але ти ще поки не літаєш, а просто сидиш по центру і спостерігаєш. Коли вони бачать, що ти розумієш загальну картину польоту, тебе садять в праву «чашку» - це місце другого пілота. З нами завжди є більш досвідчений пілот, який страхує в разі чого.
- Чи пам'ятаєш ти враження від свого першого польоту на боїнгу 737?
- Почну з того, що літаю я з 17 років і перші емоції були нереальні, тому що це робота моєї мрії. Я пам'ятаю свій перший самостійний політ - це відчуття тотальної свободи і думка: «Життя вдалося». У Jordan не так давно вийшла модель зі слоганом «Хто сказав, що чоловік не може літати?» і я зрозумів, що це прям моє. Перший рейс був хвилюючий, тому що тренажери і відпрацювання це одне, а реальне життя, коли у тебе немає часу подумати, переробити, від тебе ще щось хоче диспетчер, а ще було холодно, попалися буйні пасажири і все це зі мною зовсім “зеленим”. У мене не було часу звикати і так все і пішло.
- Куди ти мрієш полетіти?
- Я давно мрію про Ісландію. Я надивився фотографій цих нереальних доріг, красивих видів. У минулому році ми з друзями провели вікенд в Таїланді і це було шикарно! Це місце, де ти можеш просто босоніж ходити в одній і тій же футболці по острову і там всі такі. Немає поділу на бідних і багатих, ви всі просто відпочиваєте і цей вайб дуже підкуповує.
- Як з'явилася твоя любов до Nike?
- Спочатку через любов до Дрейка і хіп-хоп індустрії в цілому. У всіх кліпах я бачив цей знаменитий свуш і він мені запав у душу. Поки я вчився, у мене не було часу думати про стиль. З 16 до 19 років я був в активному навчанні - ні дівчаток, ні клубів, тільки мета влаштуватися на роботу. Але потім я сильно втомився від костюмів, від туфель і сорочок і перше, що я зробив, це пішов в Nike і просто згрібав худі, кросівки, штани. Потім їздив в Дубай і скуповував одяг там. Я вважаю, що це самий приголомшливий бренд, який поєднує в собі спорт і кежуал.
Запис ефіру: https://www.instagram.com/tv/CIWL1_RH1sc/?hl=ru
