0 800 210-161
  • корзина
  • личный кабинет
  • избранное
  • обратная связь
slide.jpg


Маша Мюллер поєднує в собі астрофізика та інстаграм-блогера. Вона організовує фітнес-кемпи, планує пройти аспірантуру в NASA та прагне, аби всі її майбутні діти отримали освіту у Стенфорді. Про своє науково-спортивне життя Маша розповіла під час ALL STARS Talks.


– Розкажи, як ти вирішила стати науковцем?
– У моій сім'ї всі вчені, а саме фізики. Мій дідусь, Клим Чурюмов, був дуже відомим астрофізиком, свого часу відкрив комету. Якось поїхали з ним у Центр управління польотами космічного зонду «Розетта», дуже космічне місце, схоже на НАСА, у Європі. Побувавши серед цих учених та інженерів, я дуже захопилась і подумала, що це круто, що я хочу робити щось корисне і залишити свій слід в історії. Я заглибилась в астрофізику та вступила до аспірантури на кафедру астрономії, щоб написати дисертацію та отримати PhD. Моя наступна амбітна мета – пройти аспірантуру в НАСА.

– Поряд із цим ти звернула увагу на спорт. Як так сталося?
– Я професійно займалася художньою гімнастикою в дитинстві. Втім, коли ми переїхали, то довелося припинити заняття, я тоді навчалася у школі. На перших курсах університету почала ходити на пілатес, потім потрапила до Індії і захопилася йогою – займаюсь нею вже десять років. У той же час я почала бігати.

– Розкажи, як виникло бажання бігати.
– Я була у Сан-Франциско під час жіночого забігу від Nike. Там було 30 000 дівчат, що бігли півмарафон пагорбами міста. Фінішували на узбережжі Тихого океану, а медальки від Tiffani їм вручали пожежники. Це було дуже гарно! Я почала розпитувати друзів, наскільки реально пробігти таку дистанцію, бо до цього ніколи не бігала. Мені розповіли, що потрібна тривала підготовка, аби не було травм. Повернувшись до Києва (а це була зима!), я купила перші кросівки і вийшла на першу пробіжку з метою пробігти марафон. З першого разу вийшло 5 км. Тоді я завантажила план підготовки до марафону і почала за ним готуватися. За півтора місяці пробігла півмарафон. За п'ять місяців відбувся мій перший марафон у Ріо-де-Жанейро.


Віддаю перевагу цілям, а не мріям.




–Ти завела блог, коли почала бігати?
–Так, це мотивувало мене продовжувати займатися: здавалось, що закину цю справу за два тижні, або буду жаліти себе, або щось потягну. Тоді почала вести блог, дала посилання всім друзям – і вже не мала варіантів не дійти до кінця. Та й інших це мотивувало.

– А що мотивує тебе бігати?
– Раніше я була підписана на різних блогерів, що викладають йогу, бігунів, фітнес-гуру. Я дивилася на їхні гарні тіла, і мені хотілось таке саме. Згодом це почало набридати і я відписалася від усіх. Зараз мене надихає прогрес.

– Нещодавно вас стало більше у сім'ї. Ти займалася спортом, коли була вагітною?
– Я сприймала вагітність як хворобу, думала, що максимум – це заняття йогою. Втім мій лікар сказав, що найскладніший період, коли жінка повинна берегти себе – це перші 12 тижнів, а після цього можна повертатись до звичного ритму. І тому до самих пологів я займалась чотири рази на тиждень у тренажерному залі. Бувало, що в мене не вистачало енергії, я не могла змусити себе зробити хоч щось, але з тренувань виходила бадьоріша. Після пологів мені дозволили займатись спортом за шість тижнів. 

3T6A5155.jpg


– Гарний вигляд – це завжди сукупність спорту і правильного харчування. Як ти харчуєшся?
– Їм усе, але в розумних кількостях. Не відмовляюсь від хліба. Коли хочеться солодкого – їм фрукти. Лише молоко мій організм сприймає погано. Взагалі я проти будь-яких дієт, особливо, коли потрібно сидіти тільки на гречці. Бажано харчуватись повноцінно та різноманітно у 80% випадків.

– Як з'явилася ідея проекту Fitness Geek Camp?
– Мене разом із подругою запросили у подорож на Крит, де було багато блогерів та спікерів. Нам сподобалась ідея заходу, але не його організація. Тоді ми подумали, що круто було б знайти класну локацію, зібрати всіх своїх та організувати івент. Нашому проекту вже три роки, він для класних людей, для всіх, хто любить займатись спортом.

– У тебе багато фото із подорожей. Які міста у світі для тебе найбільш знакові?
– Ті, куди я повертаюсь найчастіше – Штати, Індія, Ізраїль, Південно-Східна Азія. Я відвідала приблизно 45 країн і раніше завжди намагалась збільшувати кількість нових у списку. Згодом перестала рахувати і вирішила, що їздитиму за покликом душі.

3T6A51556.jpg

– Про що ти мрієш зараз?
– Віддаю перевагу цілям, а не мріям. Мрії – це щось абстрактне. Якщо казати про цілі, то із глобальних – я хочу багато дітей, десь п'ятьох. І щоб всі вони завершили Стенфорд або будь-який інший університет Ліги Плюща. Хочу переїхати жити до Лос-Анджелеса та розвивати свої проекти. 

– Розкажи про свій стиль. Кросівки для тебе це спорт чи життя? 
–У повсякденному житті я завжди у кросівках, дуже рідко мене можна побачити в іншому взутті. Пар у мене багато, хоча менше ніж у чоловіка – приблизно десять повсякденних і дві бігових. 


Фото: Роман Рудаков

© 2018 ALL STARS Talks