0 800 217-367
  пн-пт: 10:00-18:00    сб-вс: 11:00-16:00  
UA
...

Мирослав Фаренюк: «Сенс кастомізації – це зміна форми»

01.jpg


В Україні Мирослава знають як кастомізатора кросівок, а закордоном люблять його бренд StillAlive. На ALL STARS Talks він розповів про роботу з вінтажними речами, любов до Air Force 1 і важливість реалізовувати свої ідеї максимально швидко.


Як ти почав працювати над власним брендом?
Я малюю з дитинства – дідусь малював і мене привчив. Після школи працював дизайнером меблів, оформлював весілля, був продавцем у магазині і тільки після цього зайнявся ілюстрацією. У 2011 році запустив свою першу марку – HardDopeHouse. Я така людина, яка придумує щось і старається втілити це сама. Для свого бренду я і шию, і придумую, і фотографую, і просуваю – хочеться всього. Втім я розумію, що задля розвитку потрібно делегувати роботу. Тому перший семпл стараюсь створити сам, а далі віддаю у виробництво.

Одна з перших речей HardDopeHousee – футболка з “хвостом” позаду. Ми першими почали це робити, але у нас не зайшло. Почали робити світшоти. Паралельно я займався іллюстрацєю як фрілансер. І тільки за чотири роки, коли я став робити базові речі, вистрелили ці футболки з “хвостами”. У мене купа ідей збирається у блокноті, і коли я бачу, що хтось їх запускає, а я так і не зробив цього, то шалено шкода.

Чому ти найчастіше працюєш з Nike Air Force?
У мене був період, коли у 2016 році я поїхав на півроку до США. У цей час я забив на власну марку, працював головним дизайнером в одній локальній горілчаній компанії, ходив у музеї. Повернувшись до України, я знову поставив собі запитання, чим займатися, і побачив в інстаграмі кросівки Air Force 1 з малюнком квітки – просто патч, його ще на Hypebeast публікували. Подумав, що можна зробити оригінальніше ніж просто пришити куплений патч.

Так я вирішив переробити «свуш» на більш роковий. Почав із кепки, а потім перейшов на кроси. Я хотів не просто розмалювати кросівок, а зробити елемент, що доповнюватиме його і здалеку виглядатиме як просто «свуш». Я купив дві пари кросівок свого розміру на випадок, якщо нічого не вийде. Це був якийсь преміум-варіант із бежевою шкірою позаду, паролоновим язичком і логотипом на ліпучці. Від цього варіанту я і відштовхувався. 


02.jpg


Тобто завдяки тобі рокери, які люблять Nike, але вони їм не личать до косухи, отримали кросівки?
Так. Зараз мій кастом – це класичні Air Force 1 зі скороченим логотипом, мій свуш і пофарбовані шнурівки, а на п’ятці я перефарбовую лого у колір свушу і ставлю свій автограф.

Хто вже ходить у твоїх кросівках?
Костя Боровській з АГОНЬ, Pharaoh, Tyga, Время и Стекло. Дружина моя i донька Міра.

Як люди дізнаються про твої кастоми, особливо такі відомі?
Це випадок. Я робив розсилку всім відомим людям і Tyga відповів – круті кросівки! Він замовив дві моделі, і я докинув йому ще одягу, який роблю. Минуло півроку відтоді, як посилку отримали, і я побачив його зйомку в моїх кросівках для обкладинки Billboard. Щоправда він любить широкі штани, тому за ними погано видно. Якби я був з США, про цей випадок написали б усі медіа.

А наскільки це підхопили у нас?
Мені писали всі знайомі, DTF Magazine опублікували у себе цю новину. Мій нинішній бренд Still Alive мало знають на місцевому ринку, в основному працюю з Азією та Америкою.

Чому так?
В Америці вінтажну діряву футболку купують за 200-300 доларів, а в Японії відривають з руками! Я випускав лімітований тираж футболок і курток часів в’єтнамської війни. Вони всі в єдиному розмірі та екземплярі. Я зібрав їх, надрукував своє зображення. Американці таке цінують – нанести свій логотип на якусь вінтажну річ.

А дівчата носять твої речі?
В цілому я не створюю окремі чоловічі та жіночі колекції. Залежить від того, які розміри є. Деякі дівчата люблять носити футболки і куртки розміру XL чи робити з них сукні. Більшість речей я стараюсь фотографувати саме на дівчатах.

Скільки часу займає робота над футболкою?
Десять футболок я робив три дні. Це було фарбування льодом у стилі tie-dye. Є різні варіанти: можна вичавлювати фарбу з тюбиків і поливати футболку, залишати на ній малюнки предметами. А є спосіб, коли вкриваєш її льодом чи снігом і фарбою поливаєш лід. За добу він тане і поглинається тканиною разом із фарбою. Кожна футболка нестандартна, є власний малюнок. Виходить, що на неї витрачається два дні.



03.jpg

Яка робота для тебе особлива? Результат тебе сьогоднішнього?
Це серія «Грішник». Мені цікава тема релігії і як її перетворюють на бізнес. Хотілося висловити свій протест. Копався у темі православної атрибутики, аксесуарів – і зробив свої висновки, доречі у них теж є дизайнери.

Кастомні тиражі і вінтажні речі дозволяють мені розкритися як художнику. Я не стараюся бути в тренді. Якщо мені цікава ювелірка – я займатимусь нею, якщо меблі – шукатиму підрядників під них. Все цікаво робити, та часу не вистачає. Картини займають чимало часу. Я думав над концепцією виставки своїх картин ще у Штатах, дивлячись улюблений фільм «Траса 60». Писати почав нещодавно і хочу одразу все показати. Частково робив це у сторіз.

Яка твоя улюблена пара Nike?
У 2013-2014 роках я виносив по дев’ять пар з магазину. Це був біль для моєї дружини. Та з часом я усвідомив, що витрати на це у мене не закінчуються, а половину цієї колекції я не ношу. Мій друг має 180 пар і не носить жодної – вони лежать у коробках! Я подумав, що життя коротке, кому їх лишиш? Тепер я купую пару, ношу її, вирішую, наскільки вона мені близька, і часом продаю. Є кілька класних Air Force, але вони лежать для роботи і чекають свого часу.

Мене бісить, коли кросівки просто розмальовують, без ідеї, пишуть Off-White, Supreme. Для мене сенс кастомізації – зміна форми. Поки що я працюю зі «свушем», оброблюю п’ятку. Та хотів би повністю перешити кросівок.

Розкажи про свої плани, чого нам чекати крім виставки?
Я хочу робити більше ювелірки. Маю мету потрапити в головний офіс Nike, взяти участь у проекті як художник. В США це просто – ти можеш зустріти чувака звідти у барі на вечірці і про все домовитися! Та все ж тебе можуть помітити і як дизайнера чи колекціонера. Мій друг із Запоріжжя займається вінтажним одягом і в нього чувак замовив футболку Presto, а адреса доставки – головний офіс Nike у Нью-Йорку! Він працює там дизайнером взуття, а помітили його як колекціонера Presto. В епоху інтернету тебе можуть помітити, але все одно живе знайомство дасть значно вагоміші результати ніж лайки. 



 



Фото:
 Вишневецький Григорій
Відео: Саляр Алі
© 2019 ALL STARS Talks



converse-logo-56.png