0 800 210-161
  • корзина
  • личный кабинет
  • избранное
  • обратная связь
001.jpg


Засновниця Oh My Look! і співзасновниця G.Bar і SO DODO Валерія Бородіна – про злети і падіння, нові челенджі і джерела натхнення.


— Який проект надихає тебе найбільше?
— Важко сказати, що подобається більше. У кожного проекту свій шлях розвитку, у кожному є те, що нам дико подобається, і те, що змушує рухатись далі. Це як багатодітна родина. Мене драйвує кількість нових челенджів, нових складнощів, нових радощів чи нових можливостей у рамках того, що ми робимо. Якщо це зникає, ми закриваємо проект – бо немає сенсу займатись тим, що тебе не драйвує, не надихає, не приносить задоволення.

— У тебе є SO DODO, G.Bar, Oh My Look! – їх все більше і вони стають міжнародними... Розкажи, як з'являються ідеї?
— Часто це командна робота, але багато ідей, особливо нових проектів, належать мені. А дівчата підтримують і потім докручують ідеї до ідеальних.

Що стосується OH MY BIG PLAN – я ніколи не змогла б керувати цим проектом. Питання планування – це космос. Ніколи в житті до минулого року я нічого не планувала. Як я вижила, як бізнес вижив без планування – не розумію. Останній рік – перший у нашій компанії, перший рік у моєму житті, коли ми щось почали планувати. І воно відбувається – це дуже круто.



Мене драйвує кількість нових челенджів, нових складнощів, нових радощів чи нових можливостей у рамках того, що ми робимо. Якщо це зникає, ми закриваємо проект.


— Була така проблема у G.Bar, з якою ви боролись і перемогли?
— До нас неможливо було записатись. Можливо це кумедно звучить, але це — величезна проблема для бізнесу. Адже якщо клієнт не може потрапити до вас вперше, вдруге, то втретє він навіть не стане телефонувати. Ми знаємо, що через це частина клієнтів від нас пішла. Минулого року ми відкрили три G.Bar – і круто розв'язали цю проблему.

Є проблема людського фактору. Якщо ви надумали відкрити маленьку кав'ярню, маленький ресторан зі сніданками, шоу-рум із сукнями, маленький салон краси, маленький готельчик – це ідеально. У чомусь маленькому можна досягнути досконалості, бо в тебе все під рукою, ти знаєш всіх п'ятьох людей, які в тебе працюють. Коли ти намагаєшся це масштабувати, одне з головних завдань – поширити атмосферу, а вона залежить від дуже багатьох факторів.

— Як розпочати свій бізнес, якщо у тебе нічого немає?
— Дуже важливо, наскільки велика сила мрії. У твоєї справи, у твоєї мрії має бути чесна, правильна місія для тебе особисто. З Oh My Look! часами було дуже важко. Але завжди було те, що змушувало мене прокидатись, рухатись далі, не здаватись, шукати нові шляхи. Оточення – це надважливо, і якщо в тебе його немає, якщо тобі не вистачає підтримки – знайди цих людей.



002.jpg


– Можеш назвати три книги, обов'язкові для прочитання?
– Однозначно, «Продавець взуття» Філа Найта – співзасновника Nike. Це одна з найкращих книг останніх трьох років. Я вже на третій сторінці забула, що це книга з полиці «Бізнес-література».

Ще одна книга – «Історія Sturbucks» Говарда Шульца. Вона настільки актуальна, що я була в шоці, коли побачила рік написання – 1991-й.

І ще одна – «Керуючи чарами» Лі Кокерелл – про світ Disney, про те, як вони вибудовують корпоративну культуру, про те, вони придумали свій інститут, де всі вчаться до того, як вийти на роботу. Про їхню внутрішню систему зі значками.

Мене часто запитують про компанії, які надихають, і я чітко відповідаю, що це Nike, Sturbucks, Disney. Я відчуваю до цих компаній більше, ніж просто повагу, я відчуваю до них любов через ці книги.

— Тобто ти емоційний покупець? Я дивлюсь твій Instagram – ти весь час у Nike. Це після прочитання книги?
— Я і до цього була в Nike. Ось як з'явились Air Max – я не уявляю, як можна щось інше носити. Ти дивишся рекламні ролики Nike – і відчуваєш, як у тебе всередині з'являється внутрішня сила.


003.jpg

— Ти пам'ятаєш проект «Шопоголік? Що з ним сталось? Мені здавалось, що це неймовірно успішний проект.
— «Шопоголік» – це шоу-рум, який ми з подругою придумали вісім з половиною років тому. Тоді не було шоу-румів, і речі продавали в супер-лакшері магазинах. Моя подруга привозила різне прикольне взуття з Америки і Британії – зараз це звучить дивно, але тоді не можна було нічого привезти. І ми вирішили відкрити шоу-рум. Орендували квартиру у старому дивовижному будинку на Золотих Воротах, привезли шпалери з Британії, купили меблі. «Шопоголік» був дуже маленьким, але революційним. І це було диким задоволенням.

Ми написали в ЖЖ, що відкрились, і сіли на балконі. Тут почали приходити люди, яких ми зовсім не знали. Вони приходили і щось купували – це було найбільшим шоком у моєму житті. Ми збирались заїхати на три місяці, а потім переїхати в інше місце чи взагалі зайнятись чимось іншим. Але дівчата були дуже щасливі, що ми є. У нас сформувалась коаліція постійних клієнтів і ми не змогли зачинитись. Потім ми придумали стратегію – що поп-ап стор має весь час переїжджати. Це було одне з найгірших менеджерських рішень, тому що люди звикають до локації. Якщо ти розташовуєшся в одній локації, то з кожним роком у тебе буде все більше і більше клієнтів. Але тоді ми цього не знали і переїжджали. Ми змінили чотири чи п'ять локацій.

«Шопоголік» існував ще багато років. Ми займались своїми проектами і втратили до нього інтерес. У той момент, коли ми перестали експериментувати, він почав заробляти. Коли стало зрозуміло, що треба з ним щось робити, ми переформатували його на шоу-рум Blushhh!. За 8 місяців після цього я вийшла з проекту, тому що мої особисті цілі, мій час були заповнені власними проектами.



«Шопоголік» був дуже маленьким, але революційним. І це було диким задоволенням.


— Як ви, дівчата, співпрацюєте у бізнесі? Як зберігаєте дружні стосунки?
— Мене часто запитують про те, як працювати з друзями. У мене завжди одна відповідь: а з ким, якщо не з друзями? Я не проти працювати з чоловіками, але в нашому бізнесі їм було б важко, тому я працюю з дівчатами. Тут все дуже індивідуально. Якщо так сталось, що ви зійшлись – психотипами, гороскопами, хто у що вірить – важливо це цінувати. Зі мною взагалі важко посваритись. Я впевнена, що якщо в тебе все добре з собою, то з іншими теж все буде чудово.

— Як ти будуєш стосунки з людьми, які в тебе працюють? Ти керівниця чи подруга?
— Не можу сказати, що я суворий керівник – це абсолютно не мій формат спілкування, – але і не найближча подруга. Однозначно, у нас дружні стосунки. Наша релігія полягає в наступному: щоб зробити щасливим клієнта, потрібно зробити щасливим співробітника, який робитиме цьому клієнтові укладку і мейк. Це дуже складно, тому що люди всі різні. Потрібно бути гнучким, уважним – ця робота з людьми забирає найбільше часу і емоціональних сил. Це один з найбільших челенджів. Я нещодавно зрозуміла: якщо ви сходитесь із людьми в жартах, у вас все вийде. Тому на роботі ми часто і багато сміємось.



004.jpg

— Де ще поширюються твої проекти? Які країни задіяні і які зацікавлені?
— Географія кардинально змінилась минулого року. Першою нашою франшизою став Мінськ – що дивно, адже це не дуже прогресивне місто. Але я дуже щаслива і вдячна, що тоді, влітку 2016-го, вони наважились, приїхали і підписали. А за місяць-півтора нам почали надходити масові запити. Сьогодні ми працюємо в Україні, Білорусі, Росії, Казахстані, Киргизстані. У січні відкрились у Братиславі – це наше перше європейське місто. І невдовзі відкриваються Варшава і Дубаї.

У нас багато перемовин в Україні, і наше завдання на цей рік – круто і класно їх закрити. З наступного року ми вже не продаватимемо франшизи в Україні і займатимемось зовнішніми ринками. Є запити з США, Кіпру... І це дуже цікаво. Абсолютно різні ринки, ставлення дівчат до б'юті-сервісів – все по-різному.



Якщо ви сходитесь із людьми в жартах, у вас все вийде. Тому на роботі ми часто і багато сміємось.


— Дівчата, які мріють відкрити франшизу, з чим вони мають до тебе приходити, щоб це сталось?
— Глобально у нас немає мети продати швидко і дорого все і звалити на Балі, хоча можна було б і так. Наше завдання – побудувати найбільшу в світі мережу б'юті-барів, круту, надійну мережу партнерів. І партнери тут – основне. Вони мають підходити за світоглядом, цінностями і досвідом. Ми не працюємо з людьми, у яких немає досвіду підприємництва, які не підходять нам за цінностями. Тож важливо мати мету, досвід – навіть не завжди успішний. Негативний досвід підприємництва теж є класною перевагою.





Фото: Віталій Юрасов 
Відео: Саляр Алі

© 2018 ALL STARS Talks