0 800 217-367
  пн-пт: 10:00-18:00    сб-нд: 11:00-16:00  
RU
...

Алла Клименко: «Найскладніші ситуації приводять до найпозитивніших змін»

3T6A4378.jpeg


Співзасновниця та тренерка проекту Upgrade Алла Клименко навчає людей бути щасливими. На ALLSTARS Talks вона розповіла про фундамент щастя, корисне і смачне морозиво, та правильні рішення 


Як ви прийняли рішення жити інакше?
Це все мій чоловік Андрій. Я була скептиком і не розуміла, що це за тренінги сектантські. Він давав мені книжки, і одна з них – “Радикальне пробачення”, допомогла найбільше. Власне проект Upgrade придумав Андрій з другом Олександром Королем.

Я читала книжки по саморозвитку, і почала ставити собі запитання: “Що змушує моє серце співати, від чого палають очі, що надихає мене, і що б я робила, якби все було можливими і ніхто не міг засудити?” Усвідомила, що тодішня робота подобалася, але від цього не співала душа. І я продовжила ходити на тренінги, читати книжки і вступила на другу вищу освіту – психологічну.

А яка була перша?
Я хотіла вступати у театральний, співати, танцювати. Але почула здоровий голос батьків і свій внутрішній – стала маркетологом. Тепер це допомагає мені вибудовувати все те, чим я займаюсь в Upgrade.

Коли ви обирали другу освіту, чи були сумніви?
Так, сумніви є завжди. Мене часто запитують, як прийняти правильне рішення. Але його не існує. Це ми визначаємо, що саме правильно, і беремо за це відповідальність.

З якими перепонами ви стикалися на шляху до самопізнання? Що могло вас стримувати?
Передусім те, що я сама – справжній “ЗАВТРАМЕН”, що любить все відкладати на потім. Я змінила професію, мала американські, канадські та українські сертифікати і дипломи, втім вважала, що цього замало і розпочинати викладати, когось навчати потрібно лише ідеально. Так з’явилася фраза «ідеально, але ніколи, ніж так, як є, але зараз». Я готувалася вести тренінги, записувати ролики, але без розуміння, коли стартувати. Ідеально не виходить досі. Але крім мене нікому було дозволити собі це робити. Навіть подруга на своєму дні народженні у відповідь на мої привітання побажала мені не тільки мріяти та красиво говорити, а нарешті зробити.


2.jpg


Розкажи про свої факапи :)
У мене щодня відбуваються якісь історії, варті FuckUpNights. Я навіть складала їх список і загубила його. Наприклад, нещодавно надіслала випадкове не дуже вдале фото, як я чухаю носа, у батьківський чат у вайбері, і його неможливо видалити! Взагалі часто надсилаю що-небудь не туди, куди треба.

Інший випадок стався, коли я виступала з тренінгом у компанії, яка шиє нижню білизну. Побачивши у них подіум, почала захоплено розповідати, як мрію потрапити на показ Viktoria’s Secret. А потім усвідомила, що це ж їхній конкурент і вчинила дуже не коректно.

Зі мною постійно таке відбувається, адже я дуже відкрита людина і прагну ділитися усім, що відчуваю.


Як почати менше переживати і почувати себе щасливішим?
Певно, це найважливіше запитання яке можна і варто собі поставити. Я прийшла до висновку, що усі зовнішні події, про які ми мріємо – досягнення, квартира, машина, роблять нас щасливими на 10%. З часом це стає буденним.

Справді підняти рівень щастя може робота з власними думками. Потрібно стати свідомою людиною, звертати увагу на те, що ви відчуваєте. Це звучить дуже просто. Але я ніколи не кажу на тренінгах, що ви і так щасливі, просто не відчуваєте цього (хоча у цьому є доля правди). Просто ми перестали бути вдячними за те, що маємо можливість зустрітися тут, у нас є волосся, вода, їжа, ми вільні робити те, що хочемо.

Існує теорія чотирьох видів морозива. Від несмачного і некорисного – коли людина живе у депресії, живе минулим, спогадами і не бачить ні задоволення, ні щастя, ні сенсу життя; до безумовного щастя – коли не потрібні особливі умови, щоб бути щасливими. Для другого потрібно докласти зусиль – змінити стиль життя. 

Між цими крайнощами є ще дві стадії. Це щастя від поганих подій – щастя людей, які вживають наркотики, багато випивають, перебивають біль і погане самопочуття гучною музикою. Це смачне, але некорисне морозиво. І є третє – корисне, але несмачне, щастя від хороших подій. Ми звикаємо, що право бути щасливими потрібно заслужити – хорошими оцінками, досягненннями у роботі, завжди потрібно комусь щось доводити, показувати, доказувати. Це життя із сенсом, але без радості.

Як зрозуміти, чого я хочу?
Почати з найменшого – не йти в гості, якщо не бажаєш зустрічі, випити чаю просто зараз, саме той який хочеться. Ми відучилися слідувати власним бажанням, робимо так, як хочуть батьки чи суспільство, як буде вигідно.

Який у вас підхід до виховання дітей?
Я прочитала багато книжок і від самого народження Андрійчика намагалася усе застосовувати. Втім перші три роки він абсолютно мене не слухався і часто я ловила на собі погляди осуду цих сучасних методів виховання. Я ніколи не робила йому зауваження привселюдно, виводила в іншу кімнату, щоб поговорити. І десь з трьох років він почав слухатися, ще й відповідати так само, як я з ним говорила. Одного разу він розлив воду на підлогу – йому здавалося, що так він її помиє, а я стрималася, щоб не накричати і подякувала за допомогу. На що він, такий маленький, відповів: вдячний тобі за те, що так говориш, твої слова дуже важливі для мене.

Є стовпи, на яких тримається моя емоційна стабільність. І коли в одній із цих сфер щось ламається, то ламається все інше. Що з цим робити?
Цій структурі не вистачає фундаменту. У стовпах можуть відбуватися зміни, але фундамент – стабільний, він не залежить від інших людей. Щасливі люди дивляться на все як на урок чи подарунок долі. Змінити сприйняття з «за що мені це?» на «це для мене!».

Як ви ставитеся до конкуренції? 
Так склалося, що я ніколи не мала конкурентів. Не те, що я всюди найкраща, просто спокійно ставлюся до інших. На початку існування проекту Upgrade ми запрошували інших тренерів робити колаборації, але нам відмовляли. І для мене це дивно, бо якщо наша мета – критична маса щасливих людей, то байдуже, у кого вони навчаються. А конкуренція з’являється лише тоді, коли першочергова мета – фінансова.

    


3.jpg

Дайте три поради для тренера-початківця.
Не здаватися, іти до кінця. З моїх тренінгів люди йшли, і досі таке трапляється.
Друге – робити від душі, як би це банально не звучало.
Третє – створювати крутий продукт. Навчайтесь, отримуйте освіту, пишіть програми з власного досвіду, пробуйте і помиляйтеся.

Сумувати і хандрити – це нормально?
Цілком. Я дозволяю собі відчувати різні почуття. Почасти мене питають, чи плачу я коли-небудь. Я відповідаю: “Так, і плачу, і засмучуюсь, і злюся”. Кожна емоція приходить до нас з певним завданням – бути прожитою. А ми їх боїмося, прагнемно викинути, або ж постійно варимося у котлі з ними. А потрібно прожити і рухатися далі. Щасливі люди концентруються на вирішенні проблеми, а не на самій проблемі.

Розкажи про свій стиль.
Я більше люблю кеди і кросвіки, і 99% житят проводжу у них. Улюблені Nike мені подарував мій тренер десь сім років тому. Спочатку вони здалися такими страшними, але за рік я з них не вилазила – це білі Lunarglide із салатовими деталями. Але на своїх виступах найчастіше я на підборах.

Які у вас плани?
Хочемо провести дослідження про українське щастя. Я всі знання отримую в Америці, і знайомі жартують, що ми говоримо про те, як бути щасливими в Америці. Проекти про нещастя більш популярні. А ми хочемо змінити кількість негативних моментів у менший бік.

Пам’ятайте: якщо провести лінію від найскладніших ситуацій у житті, то ви здивуєтесь, як ці події привели до найбільш позитивних змін.


converse-logo-56.png